На допомогу вчителю



МАРАФОН ІДЕЙ стартує 1 квітня 2021 року. До 4 квітня ми будемо активно обговорювати пропозиції. У вас є можливість зробити незабутній STEM-тиждень у своєму навчальному закладі! Запропонуйте форму проведення заходу та дайте короткий опис вашого уявлення проведення події. Це може бути STEАM-тиждень, STEM-декада, STEM-проект, де всі події об’єднані загальною темою, ідеєю.
Організатори гарантують, що всі матеріали будуть подані зі збереженням авторства.
Заповніть реєстраційну анкету та завантажте методичну розробку ідеї для публікації у збірнику «STEM-тиждень – 2021». Анкета відкрита з 01.04 до 04.04.2021 за посиланням https://forms.gle/YscF9vyv2QXqFoGv6



Для вчителів фізичної культури та всіх небайдужих       до спорту  анонс онлайн курсу  "Нова фізична культура" від Prometheus  є можливість підвищити свій кваліфікаційний рівень, отримати нові навички проведення сучасного уроку "Фізична культура" та отримати сертифікат.
     План курсу включає навчальні модулі з інтеграції фізичної культури до процесу викладання інших шкільних предметів, інклюзию фізичної культури.
Для проходження курсу перейти за посиланням: Рrometheus.org.ua







ЯК заповнити класний журнал після карантину 





ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПІД ЧАС АТЕСТАЦІЇ 

 

Педагогічна діяльність є предметом вивчення у процесі атестації педагогічного працівника, зокрема в статті 50 Закону України «Про освіту» визначено, що атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, окрім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи в порядку, встановленому законодавством.
Педагогічна діяльність є одним із напрямів, який вивчається при інституційному аудиті, що регламентовано Законом України «Про освіту», (розділ V, стаття 41, пункт 4).
Для здійснення оцінки діяльності будь-якого вчителя можна скористатися процедурою проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, що затверджений Наказом Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» та зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 12.03.2019 за № 250/33221.
У додатку до Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти (пункт 6) визначені критерії оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти за напрямами оцінювання.
Напрям оцінювання «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» здійснюється за визначеними правилами освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, кожне з яких має чіткі критерії.
Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти можна оцінити за тим, як педагогічні працівники:
-   планують свою діяльність та аналізують її результативність;
-     застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;
-   беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби);
-    створюють або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо);
-      сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти в процесі їх навчання, виховання та розвитку;
-      використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.
Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників оцінюють за тим, як працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, зокрема щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, а також здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь в освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.
Правило налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їхніми батьками, працівниками закладу освіти визначають за діяльністю педагогічних працівників: на засадах педагогіки партнерства; співпраці з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, що забезпечує постійний зворотний зв’язок; коли в закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.
Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності оцінюється за тим, як педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності та сприяють дотриманню норм академічної доброчесності здобувачами освіти.
Приблизно за такими ж критеріями буде оцінюватися педагогічна діяльність учителів і під час сертифікації.
Вивчення діяльності педагога здійснюватиметься відповідно до «Методики експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації», затвердженої наказом Державної служби якості освіти України
від    01.03.2019   № 01-11/9    «Про   затвердження   Методики    експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації».
Дана методика призначена для проведення експертного оцінювання педагогічної діяльності вчителів шляхом вивчення практичного досвіду їх роботи та включає 5 критеріїв, що передбачають 20 показників.
Критерій 1. Здатність планувати і реалізовувати освітній процес на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів. Оцінювання відбувається за тим, як учитель:
-       планує освітній процес з урахуванням вимог Державного стандарту початкової освіти та освітньої програми;
-       використовує педагогічні технології в освітньому процесі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів;
-       надає дітям рівні можливості участі в різних формах взаємодії, зокрема організовує співпрацю учнів у парах, мікрогрупах, групах;
-       організовує роботу учнів з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (зокрема дітей з особливими освітніми потребами), добираючи доцільні методи, прийоми, засоби навчання;
-       забезпечує баланс між активним, пасивним та інтерактивним навчанням;
-       демонструє позитивні навички вербальної та невербальної комунікації з учнями;
-       застосовує різноманітні форми оцінювання роботи учнів та проводить аналіз результативності їхньої навчальної діяльності.
Критерій 2. Здатність здійснювати процес навчання, виховання і розвитку учнів, основою якого є повага до прав людини, патріотизм, демократичні та інші загальнолюдські цінності. Оцінюється за тими показниками, як педагог:
-       формує в учнів повагу до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимість до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
-       розвиває в учнів патріотизм, повагу до державної мови і державних символів України, шанобливе ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань українського народу;
-       забезпечує позитивне ставлення до індивідуальних відмінностей учнів, цінує, враховує особливості та захищає права кожного з них.
Критерій 3. Здатність створювати безпечне та психологічно комфортне освітнє середовище, орієнтоване на розвиток дітей та їх мотивацію до навчання. Передбачає показники, за якими оцінюється те, як педагог:
-       створює комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
-       мотивує учнів до вибору виду діяльності та активного навчання, організовуючи освітні осередки, зокрема для їхньої індивідуальної роботи;
-         використовує в освітньому середовищі навчальні матеріали відповідно до інтересів і потреб дітей;
-       забезпечує емоційну і психологічну комфортність освітнього середовища для учнів.

Критерій 4. Здатність налагоджувати і підтримувати партнерські стосунки з родинами учнів задля розвитку здібностей та можливостей кожної дитини. Даний критерій оцінюється за тим, як педагог:
-       співпрацює з родинами учнів, використовуючи різні форми комунікації щодо успіхів у навчанні та розвитку їх дітей, зокрема для розроблення та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії;
-       долучає батьків до організації освітнього процесу та проводить спільно з ними заходи для дітей.
Критерій 5. Здатність до постійного професійного розвитку, самооцінювання та рефлексії. Оцінюється, як педагог:
-         аналізує сильні і слабкі сторони своєї професійної діяльності, формує й розвиває власну інформативну компетентність та визначає шляхи подальшого саморозвитку;
-       здійснює оцінювання своєї роботи на підставі інформації із різних джерел (результати оцінювання учнів, зворотний зв’язок від колег, керівництва, учнів, їхніх батьків) та враховує його результати для професійного й особистісного зростання;
-       бере участь у семінарах, тренінгах, майстер-класах, науково- практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань;
-       постійно співпрацює з іншими вчителями з метою підвищення не лише власної, а й їхньої професійної компетентності.
У 2019 році за вищеозначеними критеріями здійснюється оцінка педагогічної діяльності вчителів, зокрема й початкових класів (пілотний проект).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Закон України «Про освіту».
2.  Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 12.03.2019 за № 250/33221.
3.  Наказ Державної служби якості освіти України від 01.03.2019 № 01- 11/19 «Про затвердження Методики експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації».

Змішане навчання




                            Навчання в школі + online - навчання = змішане навчання 

           Інформаційні технології стали невід’ємною частиною сучасного життя. Вони назавжди змінили світ бізнесу, культури, освіти, виробництва. Водночас постала проблема швидкого старіння знань, необхідності обробки великої кількості інформації, а, отже, підготовки таких спеціалістів, що мають необхідні знання та вміння для продовження навчання протягом усього життя. Для досягнення цієї мети виникають нові види навчання, що враховують цінні здобутки минулого і поєднують їх з можливостями інформаційних технологій.
Сьогодні учитель це:
            Фасилітатор  ведучий, головуючий, керівник, лідер та учасник процесу, людина, яка забезпечує успішну групову комунікативність, забезпечує дотримання правил, регламенту, намагається створити комфортну атмосферу та досягнути хорошого результату.
           Фасилітація (від англ. facilitate — допомагати, полегшувати, сприяти) — це організація процесу колективного розв'язання проблем у групі, який керується фасилітатором (ведучим, головуючим). Це одночасно процес та сукупність навичок, які дозволяють ефективно організовувати обговорення складної проблеми без втрат часу та за короткий термін виконати усі заплановані дії із максимальним залученням учасників процесу.
         Фасилітація відрізняється від простого управління тим, що вона не має директивного характеру. Якщо при традиційних формах управління суб'єкт змушує учасників групи виконувати власні інструкції та розпорядження, то у випадку з фасилітацією її суб'єкт має поєднувати у собі ознаки керівника, лідера та учасника процесу.
           Фасилітація це позитивний вплив людей на суб’єкт, при виконанні роботи. Інгібіція – негативний вплив.
             Педагогічна фасилітація — специфічний вид педагогічної діяльності вчителя, яка має за мету допомагати дитині в усвідомленні себе як самоцінності, підтримувати її прагнення до саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення, сприяти її особистісному зростанню, розкриттю здібностей, пізнавальних можливостей, актуалізовувати ціннісне ставлення до людей, природи, національної культури на основі організації допомагаючого, гуманістичного, діалогічного, суб'єкт-суб'єктного спілкування, атмосфери безумовного прийняття, розуміння та довіри.
            Тью́тор (від англ. tutor — учитель) — особа, що веде індивідуальні або групові заняття із учнями, студентами, репетитор, наставник. В університетах тьютори помічники викладача, здебільшого аспіранти або старші студенти.
           Тьютор — ключова фігура в дистанційному навчанні, що відповідає за проведення занять зі студентами. Аналізуючи досвід зарубіжних університетів, можна бачити, що в більшості випадків розробник курсу і тьютор — одна і та ж особа. Багато досвідчених викладачів віддають перевагу при проведенні занять зі  студентами денній формі навчання, використовуючи технологію дистанційного навчання.
Обов'язки тьютора на етапі розвитку курсу
 Знайомство з матеріалом навчального курсу (якщо він не автор курсу).
 Отримання загальної характеристики перспективних студентів, вивчення їх навчальних потреб, мети та інших подробиць.
 Вивчення принципів та методів дистанційного навчання, читаючи літературу та беручи участь у семінарах.
Обов'язки тьютора під час навчального процесу: 
 Координація чисельності студентів, передача розкладу, процедурних вимог.
 Якщо можливо. Встановлення контактів зі студентами до початку навчальної сесії, ідентифікація визначень, питань та встановлення особистого зв'язку зі студентами.
 Отримання документу та відмітка його у відповідній БД.
 Можлива підготовка простіших навчальних матеріалів для доставки студентам, наприклад, моделі відповідей, копії виняткових робіт студентів, загальні коментарі про отримані документи, розповсюджені помилки.
 Обговорення з адміністрацією серйозних проблем, пов'язаних з роботами студентів на предмет плагіату.
 Може входити до складу екзаменаторів у залежності від відповідальності за курс.
 Отримання підсумкових екзаменаційних матеріалів та відмітка їх у відповідній БД.
 Виконання нотаток із серйозних та змістовних труднощів у студентів, спроба усунення їх разом з розробниками курсу; допомога, при необхідності, у зміні засобів інформації.
 Може брати участь у розвитку матеріалів курсу.

              Ме́нтор (грец. Mentor) — це людина, що самостійно встановлює інтенсивність та напрямок навчання
 Завдяки романові французького письменника Ф. Фенелона «Пригоди Телемаха» (1699 р.) ім'я Ментора стало відоме широким читацьким колам. Його почали використовувати як синонім слів «учитель», «порадник», «наставник», «консультант».
 Наставник — це людина, яка працює в компанії і має інтерес у розвитку знань, навичок та міжособистісних стосунків.
 Завдання ментора — допомагати тоді, коли просите про допомогу. І хоча ці два терміни часто вживаються як синоніми, доволі суттєву відмінність між наставниками та менторами. Перший призначається організацією, щоб допомогти досягнути цілі компанії, другого вільні вибрати, щоб досягнути індивідуального зростання.

              Коуч (англ. Coach) — фахівець, тренер, людина, що проводить тренування. Ко́учинг (від англ. coaching — тренерство), вишкіл — інструмент особистісного й професійного розвитку, формування якого почалося в 70-х роках XX століття. Джерела коучингу лежать у спортивному тренерстві, позитивної, когнітивної й організаційної психології, в уявленні про усвідомлене життя й можливостях постійного й цілеспрямованого розвитку людини. Існує безліч визначень коучингу, з найвідоміших:
 Коучинг — це мистецтво створення, за допомогою бесіди й поведінки, середовища, яке полегшує рух людини до бажаних цілей, так,  щоб воно приносило задоволення.
 Коучинг — це процес створення коучем умов для всебічного розвитку особистості клієнта.
 Коучинг — це мистецтво сприяти підвищенню результативності, навчанню й розвитку іншої людини. (Майлз Дауні (англ. Myles Downey), «Ефективний Коучинг»)
 Коучинг — це триваючі відносини, які допомагають людям одержати виняткові результати в їхньому житті, кар'єрі, бізнесі або в суспільних справах. За допомогою коучингу клієнти розширюють сферу пізнання, підвищують ефективність і якість свого життя.
 Коучинг — це система реалізації спільного соціального, особистісного й творчого потенціалу учасників процесу розвитку з метою одержання максимально можливого ефективного результату.
Чотири базові етапи коучингу: постановка мети, перевірка реальності, вибудовування шляхів досягнення й, властиво, досягнення (він ще називається етапом волі).
Відмінність коучингу від усіх видів консультування — ставка на реалізацію потенціалу самого клієнта.
Також робиться ставка і на духовний, внутрішній потенціал людини, що підкріплює та підживлює її ресурс.
 Клієнт — людина або організація, що замовляє послуги тренування рис або навичок. У термінології, використовуваній британськими тренерами, людину, що одержує послугу коучингу, також називають гравцем.
 Сесія — особливим чином структурована бесіда тренера з клієнтом/гравцем.
 Формат коучингу — це спосіб взаємодії між клієнтом і тренером у процесі коучинг-сесії, а також засіб такої взаємодії.
            Консультант - державний службовець патронатної служби, що здійснює наукову експертизу, консультації і своєчасне забезпечення керівника необхідною інформацією з метою оперативного і якісного прийняття управлінського рішення. Консультанти також координують консультаційну роботу з проблем відповідної галузі чи сфери державного управління. Контролюють, оцінюють і узагальнюють якість інформації, яка надається керівникові, аналізують можливості соціально-економічні наслідки управлінських рішень.
     
         Експерт - висококваліфікований спеціаліст, який має вищу освіту, відповідну кваліфікацію і професійні знання з питань, що досліджуються, виконує службові обов'язки, пов'язані з провадженням діяльності у відповідній галузі, безпосередньо проводить експертизу та несе персональну відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обґрунтованість висновків відповідно до завдання на проведення експертизи.
Основні показники екпертного потенціалу:
 Високий рівень інтелекту
 Значний досвід роботи
 Визнання колег
 Активна наукова діяльність
 Існування публікацій у престижних виданнях
 Престижна освіта
 Високий особистий статус

               Оці́нювач — це фізична особа (громадянин України, іноземець або особа без громадянства), яка має базову або повну вищу освіту (бакалавр, спеціаліст або магістр за будь-якою спеціальністю), пройшла навчання на оцінювача у навчальному закладі, який уклав відповідну угоду про можливість навчання оцінювачів
             Термін змішане навчання (blended learning) все частіше вживається для опису гібридної методики, коли відбувається поєднання он-лайн навчання, традиційного та самостійного навчання. Мається на увазі не просто використання сучасних інтерактивних технологій на додаток до традиційних, а якісно новий підхід до навчання, що трансформує, а іноді і "перевертає" клас (flipped classroom).
              На даний момент немає ні точного визначення терміну "змішане навчання", ні згоди щодо його використання. Крім того, інші терміни (hybrid, mixed, integrative, blended learning, technology-mediated instruction, web-enhanced instruction, mixed-mode instruction) використовуються для опису цього явища, масштаби якого, дійсно, вражають.

              Змішане навчання – це поєднання онлайн та офлайн-навчання у один ланцюжок, що творить «навчальний досвід» учня та самодостатній логічний курс чи предмет. При змішаному навчанні інструкції/теорія, яку учень опрацьовує онлайн (чи то у формі самостійного прочитання матеріалів, чи при перегляді демонстраційних відео, чи при перегляді відеозапису лекції вчителя, чи у формі гри), знаходять своє застосування офлайн (тобто у приміщенні школи під час занять). Всі активності та заняття, що відбуваються в школі мають поєднуватись та на практиці закріпляти знання, здобуті учнем при самостійній роботі онлайн.                                     [Під навчанням онлайн ми розуміємо формат навчання учня за комп’ютером, при чому учень сам обирає місце для навчанння, контролює час, ритм та послідовність виконуваних завдань. Під навчанням офлайн – взаємодію учня з вчителем та однокласниками/колегами по проекту. Під форматом навчання розуміємо онлайн чи офлайн навчання; формати офлайн навчання включають роботу у групових проектах, індивідуальні консультації, лекції, семінари, дискусії та ін. (тобто будь-яка взаємодія, що відбувається в реальному часі без посередництва технологій)]

            Змішане навчання, blended learning (більш «словникове» визначення) – це формальна, структурована та логічна навчальна програма, у якій:

  • -учні/студенти проходять хоча б частину курсів (курсу) онлайн, при цьому вони самі контролюють час, місце, ритм та послідовність виконуваних завдань; 
  • - хоча б частина курсів (курсу) відбувається у фізичному навчальному просторі (школі) у групі з такими ж учнями та вчителем (це обов’язкова умова для успіху змішаного навчання, адже вона веде за собою соціально-адаптаційний аспект школи); 
  • різні формати навчання учня логічно поєднані, щоб забезпечити інтегрований та успішний «досвід навчання».  


         «Змішане навчання» (англ. blended learning) не є універсальним інструментом, який в один прекрасний момент переверне усе навчання з ніг на голову, але це той інструмент, який допоможе нам подивитись на процес отримання знань трішки іншими очима, змінить наше ставлення до технологій, і найголовніше – дасть можливість спробувати себе у новій ролі.
           Під час наших програм ми часто чуємо від вчителів фразу, що «змішане навчання» в українських школах неможливе, адже школи не обладнані комп’ютерами і належною технікою. Але варто пам’ятати, що «змішане навчання» – це не про технології, а про те, як здизанувати свій клас (і наповнення уроку, і фізичний простір) так, щоб урахувати потреби КОЖНОГО учня/учениці (темп навчання, складність і обсяг матеріалів, формат взаємодії, тощо).
       Отже, переходимо безпосередньо до визначень основних понять:

        «Змішане навчання» – це методика формальної освіти, згідно з якою учень/учениця засвоює одну частину матеріалу онлайн, частково самостійно керуючи своїм часом, місцем, шляхом і темпом навчання, а іншу частину матеріалу вивчає у шкільному класі. Водночас, усі активності впродовж вивчення того чи іншого предмету логічно пов’язані між собою і, як результат, учень отримує цілісний навчальний досвід.

Багато слів, еге ж? Тоді розгляньмо це на прикладах. Подивіться на ці приклади і дайте собі відповідь на запитання: це змішане навчання чи ні?

Приклад 1. Учні використовують планшети, щоб дати відповідь на запитання вчителя, який стоїть біля дошки в центрі класу.
Приклад 2. На домашнє завдання діти переглядають лекцію про вбивство Дж.Кеннеді. У класі учні роблять постановку суду над обвинуваченим у вбивстві, Лі Гарві Освальдом.
Приклад 3. Вчитель проектує її/його лекцію на дошку і показує вказівником частини презентації, в той час діти нотують почуте на своїх ноутбуках.

           Отже, перший приклад – як ви здогадались, не є змішаним навчанням, адже це просто наявність технологій у класі. Вони не змінюють ні досвіду учня, ні ролі вчителя.
          Другий приклад – це саме воно, така модель «змішаного навчання» називається «перевернутий клас» (англ. flipped classroom). Вона дозволяє учням засвоїти матеріал вдома, враховуючи власний темп і складність теми, а в класі обговорити вивчене разом із однокласниками. Більше того, якщо це буде зроблено у вигляді симуляції, як у прикладі, то найімовірніше, що діти краще засвоять матеріал і зрозуміють тему.
          Третій приклад, як і перший, є також хорошою ілюстрацією використання технологій у класі, але не більше. Відштовхуючись від проблеми, яку школа бажає вирішити впроваджуючи змішане навчання потрібно підібрати модель навчання, яка для цього найкраще підходитиме.

Існують такі моделі: 1. Ротаційні моделі – це організація курсу чи предмету, таким чином, що учні/ студенти переходять між різними форматами навчання за фіксованим розкладом або на розсуд вчителя, принаймні одним з таких форматів є навчання в режимі онлайн. Інші можливі формати – це робота у невеликих проектних командах, теоретичні виклади (лекції) від вчителя (як для цілої групи так і для проектних команд), групові проекти, індивідуальні консультації від вчителя, письмові завдання. Студенти вчаться в основному в стінах школи, але також виконують певні домашні завдання.
1.1. Ротація за станціями – це модель організації курсу чи предмету, в якому студенти переходять між різними «станціями» в межах одного чи декількох (небагатьох) кабінетів. Ротація по станціях відрізняється від індивідуальної ротації тим, що учні мають пройти усі станції, а не лише ті, що встановлені їхнім індивідуальним графіком. Ротаційна модель (англ. Station Rotation Model) • Місіс Сміт поділила свій клас на групи так, що з однією гр
1.2. Ротація за лабораторіями – це модель організації курсу чи предмету, коли одна з станцій відбувається спеціальному комп’ютериному кабінеті та де учні навчаються самостійно онлайн. Лабораторна ротація (англ. Lab Rotation) • В школі XYZ учні мають 65-хвилинні перерви. Одну перерву вони проводять у навчальній лабораторії, вивчаючи онлайн концепт/основи теми, а іншу перерву – навчаються разом і з вчителем і глибше вивчають тему, застосовують вивчене на практиці. Ця модель дуже схожа на ротаційну у класі, але її відмінність у тому, що діти рухаються не лише у класі від станції до станції, а переходять у онлайнлабораторію, де працюють над виконанням завдання.
1.3. Індивідуальна ротація – це модель змішаного навчання, коли кожен учень має індивідуальний графік і не обов’язково відвідує кожну доступу станцію. Графік складається автоматично (якщо у школі є програмне забезпечення) або вчителем.
1.4. «Перевернутий» клас – це модель організації курсу чи предмету, в якому студенти навчаються онлайн за межами школи, у звичному місці виконання домашнього завдання (вдома), а потім йдуть до школи, щоб на базі здобутих знань та освоєних правил і інструкцій працювати над проектами або отримати додаткову інформацію від вчителя. Основна теоретична частина курсу засвоюється онлайн, саме це відрізняє модель «перевернутого» класу від просто виконання домашніх завдань онлайн, адже не освоївши теорію самостійно учень не зможе приймати активну участь у дискусіях з вчителем чи зреалізувати проект. «Перевернутий клас» (англ. Flipped Classroom). Є ще одна популярна модель “змішаного навчання”, яку досить легко впровадити у класі, проте не варто програмувати себе лише на ній, але й пробувати вище згадані моделі теж. Ця модель – “перевернутий клас” (англ. Flipped Classroom). Як ви вже здогадались із прикладу, поданого на початку статті, діти вивчають теорію вдома, самостійно керуючи своїм часом і темпом вивчення теми, а у класі – дискутують і глибше засвоюють матеріал. Вчитель лише фасилітує цей процес і допомагає вирішити спірні питання.

2. Гнучка модель – курс або предмет, в якому онлайн-складова є основою навчання учнів, навіть якщо певна діяльність і відбувається офлайн. Учні працюють за індивідуальним, гнучким графіком, який включає різні формати навчання. Учитель є доступний для будь-яких консультацій, і студенти вчаться, здебільшого, в приміщенні школи, та виконують індивідуальні домашні завдання. Учитель готовий надавати підтримку за необхідності через такі заходи, як робота в малих групах навчання, групові проекти, а також індивідуальне консультування. Існують приклади реалізованих гнучких моделей, у який вчитель надає більше або менше підтримки. Це співвідношення потрібно підлаштовувати під конкретну школу та ціль впровадження змішаного навчання. Модель «Flex» (англ. Flex Model) • Коли ви заходите у школу АВС, ви зауважуєте, що близько 100 учнів знаходяться у великій просторій кімнаті. Усі вони мають ноутбуки і сидять по різних куточках цього відкритого простору. Все виглядає дуже хаотично, але коли ви запитаєте когось із учнів, що вони роблять, ви почуєте відповідь, що вони працюють над математичним завданням. Усі учні мають власний «плейлист» активностей, які вони повинні виконати за певний час. Коли щось не зрозуміло, вони можуть запитати свого однокласника чи вчителя. Водночас вчителі вивчають ситуацію і запрошують групки учнів у окремі кімнати для обговорення матеріалу, який діти не зрозуміли. “Особливості цієї моделі:
 основою цієї моделі є онлайн-навчання, кожен учень має свій ноутбук і можливість переходити в інші приміщення;
 учні можуть бути максимально мобільними і враховувати свої потреби для вивчення теми;
 кожен учень має індивідуальний графік і завдання;
 разом з учнями є два вчителі (або більше) – той, який може відповісти на будь-які запитання учнів під час роботи, та вчитель, який проводить персональні зустрічі з групами дітей, які щось не зрозуміли або ж мають труднощі з виконанням завдання.

              Плейлист – (список програвання) або список відтворення упорядкований за тими чи іншими правилами, список аудіо чи відео файлів.

3. Модель самостійного змішування (A La Carte Model( а-ля карте) – студент проходить курс повністю онлайн, та відвідує навчальні заходи у школі чи навчальному центрі. Учитель у цій моделі є онлайн-учителем. Студенти можуть пройти онлайн-курс або на території школи (якщо дозволяє обладнання та кімнати) або вдома. Модель не може бути застосована для всіх шкільних предметів, адже курси онлайн мають комбінуватись з такими, що проходять у школі в групі та з вчителем (соціальний аспект школи).

4. Модель збагаченого віртуального навчання – курс чи предмет, в якому студенти зобов’язані проходити частину навчання зі своїм учителем офлайн (тета-тет), а потім завершувати індивідуальні завдання самостійно. Онлайн навчання є основою навчання студентів, особливо, коли студенти знаходяться віддалено від приміщення школи. Вчитель предмету, як правило, працює як онлайн так і офлайн. Багато моделей збагаченого віртуального навчання розпочиналися як окремі онлайн-курси, а потім доповнилися змішаною програмою навчання, щоб надати студентам соціальний досвід відвідування школи. Модель збагаченого віртуального навчання відрізняється від «перевернутого» класу, тим що у першому випадку, студенти рідко зустрічаються віч-на -віч зі своїми вчителями кожен будній день. Він відрізняється від курсу, що проходить повністю онлайн, де учень за бажанням звертається по консультацію до вчителя; у випадку збагаченого віртуального навчання учень зобов’язаний проходити окремі заняття з вчителем та отримувати консультації. Дослідники відзначають цілу низку факторів, що впливають на ефективність використання змішаного навчання. Перш за все, викладачі повинні мати чітке розуміння важливості змішаного навчання та шляхів його використання, отже, вони повинні пройти відповідну підготовку самі та мотивувати студентів. Такий підхід до навчання змушує змінити традиційні погляди на роль викладача. З’явився термін "фасилітатор", головним завданням якого є допомогти студентам отримати знання та уміння, достатні для самостійного опанування матеріалу он-лайн та керувати процесом подальшого отримання значущого навчального досвіду. Головними завданнями фасилітатора є розробка змісту курсу, забезпечення успішного спілкування у віртуальному класі у режимі студент – викладач, студент – студент, проведення аналізу результатів оцінювання. Недоліком змішаного навчання є залежність від технічних засобів навчання – вони повинні бути надійними, легкими у користуванні, а також сучасними, інакше бажаного впливу не буде. Отже, питання технічної підтримки є дуже важливим. Також відмічається нерегулярність перегляду лекцій і, як наслідок, відставання студентів. Крім того, комп’ютерна неграмотність може стати на заваді тим, хто хоче отримати доступ до матеріалів курсу. З іншого боку, необхідність отримати кращу підготовку роботи з комп’ютером може призвести до підвищення мотивації, спонукаючи людину опановувати комп’ютерну науку. Серед переваг змішаного навчання дослідники називають можливість аналізувати зібрану інформацію, пристосувати процес навчання та оцінювання відповідно до індивідуальних особливостей кожного. Відмічають також можливість отримання позитивного навчального досвіду як при індивідуальній роботі, так і під час спільного навчання у віртуальному класі, що призводить до відчуття успіху.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що перевагами змішаного навчання є:
- індивідуалізація навчання;
- можливість саморозвитку, самостійного навчання;
- мотивація студентів, виникнення відчуття успіху;
- можливість проведення тестування великої кількості студентів та отримання негайного зворотнього зв’язку;
- збільшення навчального часу та кількості матеріалів;
- використання автентичних навчальних матеріалів;
- охоплення великої кількості учасників навчання;
- можливість покращити умови роботи;
- можливість долучити кращих викладачів та консультантів;
- економія матеріальних ресурсів; - опанування як студентами, так і батьками інтерактивних навчальних програм;
- зменшення комп’ютерної неграмотності.
Незалежно від того, яку назву вживати для цього явища, змішане або гібридне навчання, воно швидко поширюється та розвивається. В той час, коли експерти продовжують піддавати сумніву ефективність змішаного навчання, воно змушує замислитись не тільки над використанням технологій у навчальному процесі, а й над пошуком шляхів того, як зробити навчання більш доступним та ефективним. Вже це є перевагою змішаного навчання.                               Узагальнюючи сказане, змішане навчання - це не просто використання технічних засобів навчання, тобто механічне додавання сучасних інтерактивних технологій до традиційних, а якісно новий підхід, що трансформує структуру та зміст навчання, змінюючи традиційні ролі викладача та студента, а також і навчальне середовище.

Рекомендовані статті до прочитання
 Flipped classrom російською (той самий текст англійською – для тих, хто володіє та хоче опанувати термінологію)
 Додаткова інформація про моделі blended learning (російська)
 Наукова стаття “Змішане навчання”
 Стаття “Змішане навчання, як модель використання інформаційно-освітніх ресурсів”
 Різні відео про змішане навчання на цьому блозі
 Відео про перевернутий клас
 Веселе та просте відео про перевернутий клас (анлійська)
 Стаття про змішане навчання (російська)
 Секрети успіху blended learning
 Для загального розвитку більш візійна стаття – Освіта після технологій
Організації, що допомагають впроваджувати blended learning
– http://www.christenseninstitute.org/key-concepts/blended-learning-2/ – http://www.edelements.com/ – http://www.blendedlearning.org/ – https://blended.online.ucf.edu/
Проекти (онлайн-платформи), що працюють у середній змішаній освіті в Україні
– https://www.ed–era.com/ – https://uk.khanacademy.org/ – http://prometheus.org.ua/ (курси онлайн українською, більше відносяться до вищої освіти, проте про них потрібно знати.


Інформаційні джерела для ПН •Підручник •Довідники •Енциклопедії •Презентації •Відеоролики •Ютуб відео •Інтернет •Соціальні мережі •
 Критерії вибору
 Відео VS Презентація Текст Симуляція, досвід Відео Презентація
 Відео VS Презентація Людина запам’ятає
 Відео VS Презентація зручний формат для мобільних пристроїв
 Так ось ти яке, відео навчальне
 Вимоги до відео Мета, завдання
- Достатня кількість інформації
- Доступність для різних пристроїв 5-10 хвилин
- Краще неформально
- Якість
- Авторські права
Можливі інструменти
 Ресурси для е-контента https://www.youtube.com/user/KhanAcademyUkrainian https://www.youtube.com/user/KhanAcademyUkrainian
 Українські освітні платформи http://prometheus.org.ua/ https://www.ed-era.com/
 Електронні засоби комунікації 24/7
 https://getkahoot.com https://create.kahoot.it https://kahoot.it
 Blendscape
 Snowbie
 hstry
 Ресурси для е-контента
 Ресурси для е-контента
 Ресурси для е-контента
 https://sites.google.com/site/scenarioforflippedclassroom/home
 https://www.youtube.com/user/Mkurvits
 http://www.marinakurvits.com/2013/09/blog-post.html
 http://www.marinakurvits.com/p/blog-page_25.html
 http://metod-portfolio.blogspot.com/2015/10/blog-post_89.html
 http://olenaelnik.blogspot.com/2014/09/blog-post_24.html
 http://uvirit.blogspot.com/p/e-learning.html
 goo.gl/sef5NJ
 https://sites.google.com/site/chemistryflipped/urok-1

Немає коментарів:

Дописати коментар