Засади особистісно орієнтованої парадигми освіти як особливість нових навчальних програм

вИСТУП НА ЗАСІДАННІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РАДИ                 вЛАДІМІРОВОЇ в.м.

Засади  особистісно  орієнтованої
парадигми   освіти

як особливість нових навчальних програм

Система освіти України зберегла основні параметри, продовжує оновлення, інтегруючись у європейський та світовий освітні простори. Потенціал освіти України складають 21,1 тис. загальноосвітніх тільних навчальних закладів (6,1 млн. учнів, з яких 400 тис. - першокласники), 15,3 тис. дошкільних навчальних закладів (970 тис. вихованців). У 953 професійно-технічних навчальних закладах навчаються 479,0 тис. осіб, у тому числі 225,0 тис. першокурсники. Сьогодні в Україні функціонують 667 вищих навчальних закладів I II рівнів акредитації, в тому числі державних 590, з контингентом 582,9 тис. студентів і 330 вищих навчальних закладів III IV рівнів акредитації, в тому числі державних 232, з контингентом 1686,9 тис. студентів. Відповідно до вимог Закону України "Про загальну середню освіту ", постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний  термін навчання "старша 12-річна школа повинна функціонувати в основному як профільна. Для виконання цієї вимоги розроблена і прийнята загальної Колегією МОН і АПН України Концепція профільного навчання в старшої загальноосвітньої школи. Вона базується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002. У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Реалізація їх буде створювати сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно-оріентованного навчання, яке значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Мета переходу до профільного навчання:

·        поліпшити якість загальної освіти школярів;

·        забезпечити глибоку, спеціалізовану загальноосвітню
підготовку школярів в декількох освітніх областях;

·        сприяти забезпеченню рівного доступу школярів до якісної освіти відповідно до їх індивідуальними нахилами та потребами розширити можливості соціалізації учнів, забезпечити спадкоємність між загальним і спеціальним освітою.

Прийняття Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти дало підстави до розробки Типових навчальних планів для 12-річної  школи. Разом з тим зумовило необхідність дотримуватися певних вимог, а саме досягти:

·        збереження єдиного освітнього простору;

·        посилення регламентує і стабілізуючої ролі школи в системі безперервної освіти;

·        забезпечення еквівалентності отримання освіти в різних
формах;

·        визначення рівнів загальноосвітньої підготовки, забезпечення наступності;

·        розвантаження змісту освіти від надмірної, несуттєвою інформації, забезпечення психічного та фізичного здоров'я учнів;

·        створення умов для диференційованого навчання і цілісності змісту освіти.

В основу розробки Типових навчальних планів покладено розподіл навчальних годин між освітніми галузями, які визначені Базовим навчальним планом і включені в інваріантну складову, сформовану на державному рівні, спільну для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, в якій передбачені додаткові години на предмети та курси за вибором, факультативи, індивідуальні та групові заняття. Профіль навчального закладу визначається підбором навчальних предметів та їх змістом. При розробці навчальних планів, незалежно від профілю, ми передбачили три групи навчальних предметів та курси за вибором:

ü    базові;

ü    профільні;

ü    предмети, що розширюють профіль;

ü    курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і обов'язкові для всіх профілів. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним загальноосвітнім стандартом. Профільні загальноосвітні предмети це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю

Вони обов'язкові для учнів, які обрали даний профіль навчання. Профільні предмети вивчаються поглиблено. Предмети, які розширюють профіль, забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів у пізнання і застосування їх в різних сферах діяльності, у тому числі і професійної, яка визначається специфікою профілю навчання. Зміст профільних предметів реалізується за рахунок варіативної та інваріантної складових змісту загальної середньої освіти. Курси за вибором це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання і підтримують вивчення профільного предмета на профільному рівні. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти (див. додаток 1,2,3,4) Утримання одного і того ж предмета в класах різного профілю може бути різним. На жаль, на практиці ця давня ідея не підтверджується. Зростає кількість профільних класів, профільними стають цілі школи, але все відбувається за одним сценарієм: збільшується кількість годин на профільні предмети, вводяться нові предмети за рахунок скорочення базових. При цьому практично не змінюється зміст предмета. Практика свідчить, що зміст освіти в сучасних профільних класах формується часто стихійно, емпірично, виходячи із суб'єктивних уявлень розробників робочих навчальних планів, без глибокого наукового обґрунтування навчального змісту відповідно до профілю навчання. Особливістю нових навчальних планів є те, що в них вперше передбачені окремі варіанти типових навчальних планів для основної школи, старшої школи, для навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, для навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням мов національних меншин, для навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов, спеціалізованих шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів та класів з поглибленим вивченням окремих предметів, для однокомплектной загальноосвітніх навчальних закладів, для вечірньої (змінної)загальноосвітньої школи (очна та заочна форми навчання). Всього 41 варіант навчальних планів. Інваріантна складова типового навчального плану основної школи забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державного стандарту. Типовий навчальний план старшої школи реалізує зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному з трьох рівнів: рівні стандарту, академічному або профільному рівні. Для забезпечення профільного навчання передбачені спеціальні навчальні плани, які дають можливість в залежності від потреб учнів комплектувати старші класи за напрямами диференціації: природничо, філологічним, гуманітарному, естетичним, технологічним, спортивним. Напрямки диференціації конкретизуються в окремі профілі навчання: фізичний, математичний, біолого-хімічний, економічний, географічний, екологічний, правовий, історико-філологічний, інформаційно технологічний і т.д. Передбачається існування також без профільного навчальних закладів. Важливою складовою профілізації старшої школи є допрофільна підготовка система педагогічної, психологічної, інформаційної, організаційної роботи, спрямованої на допомогу учням у виборі профілю навчання. Допрофільна підготовка здійснюється в 8-9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання в старшій школі. Форми її реалізації різноманітні введення курсів за вибором, факультативних занять, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі. Один із традиційних шляхів до профільної підготовки поглиблене вивчення предмета, що крім розширення і поглиблення змісту, може сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність. Цей шлях допрофільної підготовки є важливим, але вивчення тільки основ наук не дає можливість школяреві повністю сформувати психологічні уміння і навички, які необхідні для первинного професійного самовизначення, наприклад, уміння усвідомлено зробити самостійний вибір. Для цього необхідно вміти сформулювати життєву мету, володіти знаннями про себе, про своє регіоні, про світ професій. Ми думаємо, що можна говорити про існування суперечності між недостатнім розвитком у підлітків особистісних якостей, відсутністю зрілих мотивів вибору і необхідністю зробити крок до професійного самовизначення, яким стає для школяра вибір профілю навчання, рівня продовження освіти після основної школи. Для вирішення цієї суперечності учням 8-9 класів необхідно надавати систематичну психолого-педагогічну допомогу у виборі профілю навчання, яка може здійснюватися в рамках курсів за вибором. Основна функція курсів за вибором в допрофільної підготовки - профорієнтаційна. Курсами за вибором повинні бути охоплені всі учні 9-х класів. Це відкриє для учнів широке "поле проб". Вимоги до організації курсів: достатня їх кількість для визначення напрямку профільного навчання; поступове введення за рахунок годин варіативного освітнього компонента; розподіл класу на групи, однорідні за рівнем підготовленості та інтересам учнів.

Важливою для учнів 9х класів є організаційна робота. Вона передбачає систему заходів, спрямованих на психолого-педагогічне діагностування школярів, налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультационной психодіагностику з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних по підготовленості та інтересам мікроколективів (класів, груп) (див. додатки).

 Допрофільна підготовка може здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації. Повний перехід загальноосвітніх навчальних закладів України на профільне навчання передбачається в 2010/2011 навчальному році. Триває напрацювання досвіду, апробація різних форм профільного навчання, розробка учебнометодіческого забезпечення профільного освіти, підготовка педагогічних кадрів. Міністерство не закликає регіони до "змагання" за найвищі відсотки перекладу старшої школи на профільне навчання та не визначає "до кожного двору" конкретні цифри або відсотки переходу старшої школи на профільне навчання. Не підготувавшись, поспішати так само неприпустимо, як і зволікати. Сьогоднішній стан справ потребує реалізації стратегії інноваційного розвитку країни. Процвітання можна досягти лише на основі інтенсивного технічного та технологічного оновлення виробництва, реалізації інноваційної політики, всебічного розвитку людського потенціалу.

      Якість і міцність засвоєння учнями навчального матеріалу залежить не тільки і не стільки від програми, скільки від індивідуальних особливостей та здібностей учнів і організації навчально-виховного процесу.

Саме тому завдання кожного педагога — разом з учнями досягти успіху, навчити дітей відчути радість від подолання труднощів і перешкод, зрозуміти, що нічого не дається в житті просто так, до всього потрібно докласти зусиль. У сучасних кризових умовах потрібні професіонали, яким притаманна одна з найцінніших людських рис — стійкість та вміння долати труднощі. 

Орієнтуючись на сучасний ринок праці, освіта до пріоритетів сьогодення відносить уміння оперувати такими технологіями та знаннями, які задовольнять потреби інформаційного суспільства, підготують молодь до нової ролі в цьому суспільстві. Саме тому важливим освітнім результатом вважається стати людиною, готовою змінюватись і пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись протягом життя. Освітня спільнота ставить перед собою нове завдання - формувати у молоді здатність швидко адаптуватися у нових ситуаціях, вирішувати проблеми, легко змінювати контекст власного життя та діяльності.